Білл Гейтс допоможе Китаю побудувати сверхбезопасный ядерний реактор

1

Білл Гейтс допомагає Китаю перейти на новий рівень безпеки в галузі ядерної енергетики та створити реактор з інноваційним та сверхбезопасным дизайном.

Реактор, робота над яким з 2006 року ведеться венчурної компанією Terrapower, буде тепер розроблятися спільно і китайськими інженерами і головними пріоритетами даного проекту є ефективність, чистота і мінімальна кількість відходів.

Гейтс, який є співвласником Terrapower, планує розробити реактори четвертого покоління протягом наступних п’яти років, при цьому планована вартість проекту складе більше одного мільярда доларів.

Як повідомляє BBC, що спонсорується Гейтсом компанія візьме участь в будівництві так званого “реактора на біжучому хвилі” (“traveling wave reactor”), який буде набагато безпечніше моделей попередніх поколінь і буде здатний забезпечити безперервну роботу установки протягом 60 років.

«Ідея полягає в тому, щоб не тільки знизити кінцеву вартість виробництва енергії, але і в значній мірі підвищити безпеку роботи і зменшити кількість небезпечних відходів», – говорить Білл Гейтс, публічно підтверджуючи початок переговорів між Terrapower і Китайською національною ядерною корпорацією (Chinese National Nuclear Corporation). Як би там не було, «переговори знаходяться на ранній стадії» і однією з ключових умов роботи буде дотримання головного пріоритету – «безпека понад усе».

«Новий дизайн буде дуже і дуже безпечним», – наголошує колишній глава Microsoft. «Такі установки не будуть потребувати постійному обслуговуванні людиною і будуть саморегулівними».

Реактори на біжучому хвилі (TWR) унікальні в своєму роді, вони відносно нерозбірливі в плані палива. Після того, як стартувала ланцюгова реакція, TWR можна «годувати» збідненим ураном, він може споживати уран в його природному стані або «харчуватися» вже відпрацьованим паливом з реакторів на легкій воді або навіть працювати від комбінації різних матеріалів. В протилежність TWR’ам, існуючі дизайни вимагають для своєї роботи збагачений уран, який досить трудомісткий у виробництві і вимагають великих заходів по ліквідації відходів.

Проблема полягає лише в недоробленості технології – реактори на біжучому хвилі ще не покинули «креслярських планшетів» і не перемістилися в розряд готових до споруди розробок. Однак в цьому напрямку активно ведуться розробки, і не дивно, бо як переваги очевидні – подібні установки не будуть вимагати пильної уваги персоналу (втім, як і самого персоналу), будучи якось запущеними, можуть пропрацювати без додавання палива (або видалення паливних стрижнів) від 40 до 60 років.